Він – БОГ
Слава Ісусу Христу!
Мене звати с.Евеліна. Хочу поділитися з вами тим чим живу і що наповнює моє життя щастям.
Народилася і виховалася в звичайній сімї. Росла зі свідомістю, що існує Хтось Могутній, Хто все створив і від якого усе залежить. Дізналася від моєї бабці, що цей Хтось є БОГ. Цей Бог мене зацікавив, але якась таємниця і скромні знання моєї бабці не могли дати відповіді на безліч запитань, які з’являлися в моєму серці. Моє велике прагнення пізнання, постійно зупиняло слово – таємниця… Я зростала, бабця за дбала про моє християнське, католицьке виховання. Незважаючи на що недільну Євхаристію (пізніше, навіть, частіше), паломництва, перебування серед християнської молоді, Бог був для мене надзвичайно далеким і таємничим Богом. Християнські практики, просто, ввійшли в звичку. Мене більш приваблювали і захоплювали особи і відносини, добра атмосфера в моїй парафії, а Бог далі залишався далеким, незнаним, таємничим, подекуди абстрактним.
Не пам’ятаю вже, що мене спонукнуло, одного весняного дня сягнути по Святе Письмо. Я натрапила на текст Євангелії від Йоана – Ісус прощає грішниці. Раптом мене так міцно огорнуло відчуття Божої присутності, Його любові, милосердя, що не могла стримати сліз, не могла дочитати текст до кінця. Я не розуміла, що зі мною відбувається. Заливалася слізьми і одночасно насичувалася Його присутністю, любов’ю, невимовна радість і мир виповнювали моє серце. Господь міцно торкався мого серця зціляючи і дозволяючи досвідчити Його близькості і любові.
З цієї митті мої відносини з Ісусом змінилися. Він став для мене близьким Богом, живим, реальним, люблячим, хоча й надалі залишається незбагненим й таємничим, адже Він – БОГ. Але живий Бог з яким маю відносини, якому довірила своє життя і за яким крокую та постійно вчусь довіряти. Іноді, здавалося, що роблю крок в прірву, йдучи за ним, але згодом виявлялось, що є в Його обіймах.
Якщо і ти прагнеш досвідчити Його любові і опинитися в Його обіймах – не бійся, відкрий своє серце, довірся Його любові.
