Усе своє життя людина шукає  щастя або джерело радості. Між цими поняттями можна поставити знак дорівнює. Я ніколи не бачила людей, які б були щасливими  і одночасно нерадісними.

Ми постійно шукаємо радості, знаходимо її джерело,пірнаємо з головою і насолоджуємось….. Це може тривати хвилину,годину, день,місяць,рік, але це ніколи не триватиме усе життя. Це не триватиме вічність.

Я вважаю, що радість – це не тільки період високого емоційного піднесення і широка посмішка чи плід темпераменту, це набагато глибше поняття.

Я би порівняла це з водою. Вода – це єдине, про що мріє людина після довгої прогулянки у спекотний день. І коли ти випиваєш  пляшку води, то перебуваєш  у особливому  стані насичення і задоволення. Радість – особливий душевний стан, стан внутрішнього спокою і глибокого задоволення, духовної  достатності  і насиченості .

Часто ми шукаємо щастя у відносинах з людьми. І так само часто ми розчаровуємося. Чому? Тому що люди – це група особливого ризику. Вони можуть робити  нам  боляче, зняти маску і показати своє справжнє обличчя або просто піти… І все…. І ми втрачаємо радість.

Я дізналась секрет справжньої радості. В Бібліїї в Євангеліїї від Івана Ісус говорить:

“Хто спраглий іди до Мене та пий”

Хтось думає, що Бог – це безформна субстанція і  першопричина буття. Хтось уявляє Бога як похмурого і суворого дідуся, хтось як вселенсьгого поліцейського ,який шукає нагоди покарати правопорушника . Хтось взагалі нічого не думає: просто пливе за течією світу.

Мій Бог – Ісус Христос. Він – найрадісніша особистість у всьому всесвіті. Ісус прагне   поділитись радістю з кожною людиною.   

Істинну і  непідробну радість, на яку не вплинуть люди і події, можна мати  лише у Його присутності.

Ісус – джерело вічної радості.

Ісус – Бог моєї радості.