Привіт! Мене звати Діма. Я хочу трохи привідкрити завісу у своє життя для вас, і розповісти вам про свою мрію, а точніше про Того хто виконав її. Хотілось би розпочати із загальних фактів: я жив у маленькому місті Сміла, в звичайному нічим не примітному місті, і дитинство  моє мало чим відрізнялось від дитинства більшості українських дітей. Але в дванадцять років в моєму житті сталось дещо: в Біблії написані наступні слова Ісуса “Хто не збирає зі мною той розкидає”, я проаналізував своє житт і зрозумів що розкидаю, отож я вирішив присвятити своє життя Богу і служінню людям. Відтоді я проводив багато часу з християнами і в них була одна особливість, яка мені неймовірно подобалась – вони всі всюди співали, звісно співали не від хорошого і не від поганого життя, не від того що вони любили блюз, рок, чи помузику, а тому всі вони любили Бога, і їм подобалось славити Його у піснях. Серйозно – в церкві, вдома  в друзів, в поході у лісі, в інтернатах чи домах пристарілих, на вулиці – куди б ми не йшли в нас завжди був гітарист і бажання співати. Але для мене була одна проблема – всі не завжди хотіли співати ті пісні які мені подобались. І я з цим не міг миритись, ще не міг миритись з тим що співати мені хотілось завжди, а гітарист поруч був не завжди. Я чув від своїх друзів про багато чудес які робив Бог в їхньому житті через молитву і я вірив в це. І в один з вечорів я вирішив просити в Ньгго про чудо, для мене чудом в той час було  подарувати мені шістсот гривень, саме стільки тоді коштувала найдешевша гітара. Так, тоді в мене вже сформувалась міцна і конкретна ціль – навчитись грати на гітарі. Я постійно бачив в голові картинки як я сиджу і вдома граю на своїй новій гітарі. І я молився. Не пройшло і тижня як Бог дав мені гітару, не за шістсот гривень, але набагато дорожчу і кращу. Я розповів одного разу своєму другу про мою мрію і він сказав що в нього є зараз дві гітари вдома, і він із задоволенням дасть мені одну з них для навчання на два роки. Це було неймовірно, я помолився лише два чи три вечори підряд і ось є людина яка хоче дати мені гітару! Для мене це була неймовірна радість, на цілих два роки, коштовну і якісну гітару, для мого навчання!

Йшли місяці і я помалу вчився грати, через рік мені вдалось назбирати більшу суму і купити кращу гітару, і вже на сто відсотків власну. Гітаристів серед моїх друзів-християн було доволі багато, і там були не просто гітаристи – віртуози своєї справи, на відміну від мене вони писали свої пісні, могли покласти їх на музику, мали початкову муз освіту, і мали музикальний слух, а я… я знав як брати сім акордів, сидів собі вдома і був задоволений від того що можу грати сам ті пісні які мені подобаються. Але Бог приготував для мене трохи краще виконання моєї мрії, про яке я б ніколи і не думав. Все почалось, колись, з мого дня народження, він у мене за тиждень до восьмого березня,і коли ми сиділи з хлопцями і думали над поздоровленням для наших дівчат у класі, хтось сказав «А може ми заспіваємо пісню під гітару», але гітаристом був там тільки я, і то таким собі. Але ми спробували і в нас вийшло доволі добре. Ми заспівали її спочатку в класі, потім на сцені в школі, і всі побачили що в нас в школі з’явився гітарист. Мої однокласники почали думати що я музикант, і просили мене взяти гітару на будь яке свято що відбувалось у нас в класі, бо як виявилось співати любили всі. Це дало мені нейморівно багато практики і досвіду. Я почав думати про рівень більший ніж в себе в квартирі, і почав розвиватись у музиці спілкуючись про якісь ази музики зі своїми друзями музикантами, дізнаваючись щось нове в інтернеті, або деінде. І так йшли роки. Я вступив до університету і  був точно впевнений у тому що хочу розвиватись у своєму хобі, на той час я вже багато де подорожував по Україні, і в мене була достатня кількість друзів які вчилися у різних муз училищах, консерваторіях і тому подібне, і якщо мені треба була порада, я знав де її шукати. Зараз коли я дивлюся на своє життя я бачу що Бог постійно давав мені ситуації і людей які не були випадковими, бо постійно хтось грав якусь важливу роль у моєму розвиткові. Я прожив вже два роки в Києві, і зараз мене запрошують грати на публіку в п’ятдесят або сімдесят чоловік, мої друзі вважають мене доволі хорошим музикантом, були навіть інші музиканти які казали мені що хотіли б грати зі мною в групі, і для мене це надзвичайно приємно.

Зараз, я розумію що сім років назад у мене була мрія, бажання грати вдома і славити Бога, і я молився за шістсот гривень, на той момент мені здавалось, що шістсот гривень вирішать усі мої проблеми, але Бог дав  мені значно більше, Він як мій Творець набагато краще знає що мені потрібно, я побачив це лише впродовж декількох років, виконання моєї мрії не було одноразовим, але в Бога  своя ціль і мрія і Він її досягає в моєму житті. Колись Ісус сказав: “Я прийшов щоб ви мали життя і життя мали з подостатком”. Ви можете це уявити? Колись Сам Бог прийшов на цю землю, і помер за мене, за тебе і за всіх нас, для того щоб подарувати нам прощення від гріхів, і сказати такі слова. Він клличе нас до життя з подостатком, до повного радісного і щасливого життя!  У вас є мрія? Моліться до Бога, і Він подарує вам значно більше ніж ви просите!

P.S. Від недавнього часу мені хочеться навчитись грати на барабанах, я ще не молився, але сусід по кімнаті вже подарував мені барабанні палички, і мені здається я знаю чим все це закінчиться!